Взагалі, заходи з охорони праці користувачів ПК необхідно розглядати в трьох основних аспектах: соціальному, психологічному та медичному.
У соціальному плані розв’язання цих проблем пов’язане з оптимізацією умов життя, праці, відпочинку, харчування, побуту, розвитком культури, транспорту.
Значне місце у профілактиці розладів здоров’я належить психології праці. Тому заходи, пов’язані з формуванням раціональних виробничих колективів, в яких відсутня психологічна несумісність, сприяють зменшенню нервово-психічного перенапруження, підвищенню працездатності та ефективності праці.
Особливої значущої у користувачів відео дисплейних терміналів набуває психо-емоційний стрес, який в більшій або меншій мірі проявляється у кожного з них.
Значна роль у профілактиці захворювань користувачів ПК відводиться медицині. Існує перелік профілактичних заходів для користувачів ПК, що включає як складові первинної профілактики здоров’я (професійний відбір), так і вторинної, яка направлена на зниження ймовірності розвитку перевтоми та перенапруження. Ці комплексні заходи спрямовані на відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату.
Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин” ДСанПІН 3.3.2.007-98. До складу ДСанПІН 3.3.2.007-98 входять такі розділи:
1. Загальні положення.
У першому розділі вказано, на кого поширюються ці Правила. У Правилах викладені гігієнічні й ергономічні вимоги до організації робочих приміщень та робочих місць, параметрів робочого середовища. Правилами забороняється затверджувати нормативну і технічну документацію на нові ВДТ, постачання їх у виробництво, продаж і використання у виробничих умовах, а також закупівля їх і ввезення в Україну без:
- гігієнічної оцінки їх безпеки для здоров’я людини;
- узгодження нормативної і технічної документації на ці види продукції з органами Держсанепідемслужби і Держкомохоронпраці України.
Відповідальність за виконання цих Правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію й застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.
Державний санітарний нагляд за дотриманням цих Правил покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, відповідні установи, організації, частини й підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України (ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення").
2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ
У цьому розділі наведена характеристика приміщень, де експлуатуються ВДТ. Наведені їх параметри.
Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанПІН 3.3.2.007-98.
Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.
Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м2, а об'єм - не менше ніж 20,0 м3.
Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СниП И-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природньої освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.
Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.
У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання.
Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.
При приміщеннях з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження.
3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ
Цей розділ включає вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ТОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) (табл. 17.1).
Таблиця 17.1.Норми мікроклімату для приміщень з ВТД ЕОМ та ПЕМ*
| Пора року | Категорія робіт | Температура
повітря, °С,
не більше | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с |
| Холодна | легка-1а | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| легка- 16 | 21-23 | 40-60 | 0,1 |
| Тепла | легка-1а | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
| легка- 16 | 22-24 | 40-60 | 0,2 |
Примітка: до категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, до категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт.
* ГОСТ 12 1.005-88, СН 4088-86
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам N 2152-80 (табл. 17.2).
Таблиця 17.2.Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ*
| Рівні | Число іонів в 1 см3 повітря |
| п+ | п - |
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально допустимі | 50000 | 50000 |
* ГН 2152-80
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними. ВДТ має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бликів на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ, мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81 (табл. 17.3).
Таблиця 17.3 Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
|
Вид трудової діяльності
| Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц |
| 31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | Рівні звуку, екві-валентні рівні зву-ку, дБА/дБАекв. |
| Програмісти ЕОМ | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50 |
| Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65 |
| В приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ | 103 | 91 | 83 | 77 | 73 | 70 | 68 | 66 | 64 | 75 |
* СН 3222-85, ГОСТ 12.1.003-85, ГР 2411-81
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (табл. 17.4). Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР N 3206-85, ГДР N 4131-86, СН N 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84) (табл. 17.4).
Таблиця 17.4 Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
| Види поля | Допустимі параметри поля | Допустима поверхнева
щільність потоку енергії
(інтенсивність потоку енергії), Вт/м
|
| | за електричною складовою (Е), В/м | за магнітною складовою (Н), А/м |
| Напруженість електромагнітного поля 60 кГц до 3 мГц | 50 | 5 | |
| 3 мГц до 30 мГц | 20 | — | |
| ЗО мГц до 50 мГц | 10 | 0,3 | |
| 50 мГц до 300 мГц | 5 | — | |
| 300 мГц до 300 гГц | - | — | 10 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру: УФ-С (220-280 мм) | | | 0,001 |
| УФ-В (280-320 мм) | | | 0,01 |
| УФ-А (320-400 мм) | | | 10,0 |
| у видимій частині спектру: | | | |
| 400-760 мм | | | 10,0 |
| в інфрачервоній частині спектру: | | | |
| 0,76-10,0 мкм | | | 35,0-70,0 |
| Напруженість електричного поля ВДТ | | | 20 кВ/м |
* ГДРТГ31-86, ГДР 5802-91, ГН 1757-77
Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88.
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557-88.
Іонізуючі випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинні перевищувати 7,74 х 10 в ст.-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (ЮОмкР/год) НРБУК58.
Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ
Обладнання і організація робочого місця з ВДТ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого - 2,5 м.
Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.
Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5... 15°.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.
При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанШГШ 5804-91.
Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ
При організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 10% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:
- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
За характером трудової діяльності виділено три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N І до ДК-003-95):
1) розробники програм (інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок;
2) оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;
3) оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору пере важно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній ро бочій зміні в залежності від характеру праці:
- для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;
- для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годиннїй робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.
Міжнародні дослідження та міжнародний досвід у впливі ПК на людину.
Робоча група Всесвітньої організації охорони здоров'я з гігієнічни аспектів користування моніторами та радіотерміналами виявила порушення стану здоров'я при користуванні пристроями, які мають електромагнітне випромінюваня, найсерйозніші з яких:
- погіршення зору;
- порушення імунної системи (імуннодепресивний стан);
- порушення психоемоційної сфери (стресовий синдром, агресивність, дратливість, ультрафіолетовий синдром тощо).
Багаторічні комплексні дослідження умов праці та стану здоров'я користувачів ПК ( більше 1000 працюючих ), виконані в Харківському НДІ гігієни праці та профе-сійних захворювань, установили значну частоту гіперплазії щитовидної залози (44,3 %), дискоординацію гормонального та іммунологічного статусів, процесів перекисного окислення ліпідів, порушення реологічних властивостей крові тощо. Глибина цих порушень виявилась пропорціональною величині навантаження з найбільш яскраво вираженими негативними ефектами у тих, хто працював за комп'ютером по 140-160 годин на місяць.
Вплив електро-магнітного випромінювання (ЕМВ) навіть відносно слабкого рівня протягом тривалого часу може викликати ракові захворювання, роздратування, депресію, імунно – депресивні стани, погіршення зору, кольоровідчуття, гіпоталамічні розлади, хвороби Паркінсона і Альцгеймера тощо.
Продуктивність праці і здоров'я користувачів комп'ютерів в великій мірі залежать також від ступеня іонізації повітря в межах робочого місця користувача. Зростання густини позитивно заряджених іонів негативно відбивається на функціо-нуванні легенів, відтворенні крові та нервовій системи. Експериментально встановле-но, що концентрація негативно заряджених іонів в атмосфері навколо монітора до його вмикання складає 350-620 іонів\ см3. Через 5 хвилин після вмикання монітора концентрація легких негативно заряджених іонів знижується в 8 разів, а через три години роботи їхня концентрація близька до нуля. Повітря заповнюється позитивно зарядженими частинками різних розмірів,що негативно впливає на здоров'я.
Як показали сучасні дослідження, пpи використанні навіть найпеpедовіших технологій, у людей можуть виникати різні професійні хвороби. Відомо, що в США з 1990 до 1994 року кількість заpеєстpованих захворювань, пов’язаних із монотонною pоботою за комп’ютеpом, зpосло з 185 до 332 тис.
За даними обстеження Амеpиканської оптометpичної асоціації, близько 10 млн. амеpиканців щороку звертаються до окулістів через пpоблеми, що виникають пpи pоботі з дисплеєм на ЕЛТ. Типовими відчуттями фанатиків ПК у кінці робочого дня є: головний біль, різь в очах, біль у м’язах шиї, pук, спини, зуд шкіри на обличчі, біль у поясниці і т.д. Усе це може пpизвести до мігpеней, часткової втрати зору, сколіозу, тpемоpу, шкірних запалень та інших хвороб.
За pезультатами досліджень, пpоведених вченими Австpалії, Німеччини, США, Швеції, Іспанії, скандинавських країн і pяду міжнародних центpів, виявлено закономіpний зв’язок між pоботою на комп’ютеpі і такими хворобами, як тендосиновіт, хвороба Де Кеpвена, чоловіча імпотенція, астенопія (швидка стомлюваність очей), біль у спині і шиї, епілепсія, зап’ястний синдpом (хворобливе ураження сеpединного неpва зап’ястя), тенденіти (запальні пpоцеси в тканинах сухожиль), стенокаpдія і різноманітні стpесові стани, висипи на шкірі обличчя, хpонічний головний біль, запаморочення, збудженість і депpесивні стани, зниження концентpації уваги, порушення сну, хвороби очей (зокрема, катаpакта) та інші, які ведуть як до зниження загальної працездатності, так і до підpиву здоpов’я людей.
Під час обстеження вагітних жінок, які пpоводили за ПК не менше 20 годин на тиждень, виявилось, що ймовірність передчасного переривання вагітності (викидня) на 80 % вища, ніж у жінок, які виконують аналогічні pоботи без ПК. У переважній більшості випадків плід pозвивався аномально, пpичому найбільш суттєвими були дефекти pозвитку головного мозку. Також виявилось, що службовці, які працюють за ПК 7 чи більше годин на день, страждають запаленнями та іншими захворюваннями очей на 70 % частіше, ніж ті, хто проводить за дисплеєм менше часу.
Чимало функціональних порушень, пов’язаних із скелетом людини, зумовлені тривалими статичними навантаженнями, що викликані поганою організацією робочого місця спеціаліста: меблями, що не підходять за розмірами або незручні, невдалим взаємним розміщенням компонентів ПК, відсутністю достатнього для вільних рухів і зміни пози місця.
Хвороби шкіри (обличчя) пов’язані, в основному, з тим, що наелектризований екран дисплея притягує частинки пилу, що висять у повітрі. Тому біля нього “якість” повітря погіршується, і людина змушена працювати у більш запиленій атмосфері.
Дослідження, проведене журналом Macworld серед користувачів ПК, показало, що скарги на здоров’я за симптомами розподілились за такими основними типами:
– біль у спині і шиї – 64 %;
– погіршення зору і хвороби очей – 56 %;
– загальний хворобливий стан – 12 %.
З інших скарг характерними є: “туман” перед очима, висипи на обличчі, хронічний головний біль, нудота, запаморочення, депресія, швидка втомлюваність, неможливість тривалого концентрування уваги, порушення сну, зниження працездатності.
Цікавим є факт, що в Німеччині робота за дисплеєм входить до списку сорока найбільш шкідливих і небезпечних професій, а в США і Канаді підприємці відповідно до вимог профспілок звільняють від роботи з комп’ютерами вагітних жінок (“АіФ” № 43-91).
Монітори
Основним джерелом ергономічних проблем, пов’язаних із охороною здоров’я людей, що використовують у роботі автоматизовані інформаційні системи (ІС) на основі ПК, є дисплей (монітор), особливо з електронно-променевими трубками (ЕПТ), які є джерелом найбільш шкідливих випромінювань, що негативно впливають на здоров’я людей. Частотний склад (спектр) випромінювання монітора характеризується наявністю рентгенівських ультрафіолетових, інфрачервоних та інших електромагнітних коливань.
Виявлено, що електромагнітні поля з частотою порядку 60 Гц можуть залишатися в клітинах живих організмів (аж до порушення синтезу ДНК).
Більше того, на відміну, наприклад, від рентгенівського випромінювання, електромагнітні хвилі при зниженні їх інтенсивності мають ще більшу небезпеку, тобто при малих інтенсивностях чи на конкретних частотах (порядку 60 Гц) вони впливають на клітини тіла і мозку, втягуючи в коливання молекули певного типу. Результатом є зниження активності ферментів і клітинного імунітету, причому схожі процеси спостерігаються в організмах і при виникненні пухлин.
Дисплеї на рідких кристалах (LSD) абсолютно позбавлені будь-якого випромінювання, що дозволяє зняти питання про шкідливість низькочастотного випромінювання екрана.
Випромінювання, що виникають при роботі дисплея, бувають різних типів (до 8), основними з яких є наступні:
1. Електричне чи електростатичне поле виникає в результаті опромінення екрана потоком заряджених частинок, тому на електростатично заряджених екранах накопичується пил, який може викликати запалення шкіри, призвести до появи вугрів, погіршення зору і т.д.
2. Електромагнітне поле створюється магнітними котушками відхиляючої системи, яка знаходиться біля цокольної частини ЕПТ. Це змінне поле з частотою 15-100 кГц. Існує припущення, що воно негативно впливає на вагітних жінок (Швеція).
3. Рентгенівське випромінювання становить 0,2 мілірентгена за годину (у світі основний стандарт – 0,5 мілірентгена за годину). Воно генерується в результаті співударів електронів із шаром люмінофору, а максимальна енергія обмежується анодною прискорюючою напругою, яка становить 10-30 кВ.
4. Радіовипромінення дисплея. Воно поширюється від трансформаторів, мікро-процесорів і проводів із змінним струмом високої напруги. Графічні карти (відеокарти) і монітор повинні відповідати один одному. Наприклад, карта, яка допускає роботу з дозволяючою можливістю 1280* 1024 і частотою регенерації 75 Гц повинна “одержати” в партнери як мінімум 17-дюймовий монітор. На 15-дюймових моніторах найкраще зображення одержується при дозволяючій можливості 800*600.
Клавіатура
“Накопичення” захворювань сухожиль, м’язів і нервових закінчень можуть пов’язуватися з невдалою організацією клавіатури або незручною конструкцією миші. Виникнення хвороб спини, шиї, рук спеціалісти пояснюють тим, що при роботі з високою швидкістю повторяються одні і ті ж рухи.
Дослідження показали, що зап’ястя людини – це те слабке місце, з яким у всіх рано чи пізно виникають проблеми.
Одне з найбільш відомих, серйозних і широко розповсюджених захворювань – тунельний синдром зап’ястного каналу, його симптоми – втрата чутливості і біль, що може розповсюджуватися вгору передпліччям до плеча і вище – до шиї і спини.
Сьогодні у багатьох програмістів лікарі діагностували важку форму комулятивного травматичного ураження (комулятивні травми) – синдром, обумовлений перенапруженням м’язів і сухожиль пальців, кистей, передпліч і плечей. Для цього стану характерні біль, оніміння, слабкість, інколи – довгочасне порушення працездатності. Проблема в тому, що це практично неможливо діагностувати на ранній стадії, бо люди звичайно вважають, що причиною їх поганого самопочуття є перевтома або вік. Руки, що зазнають постійних навантажень, піддаються запаленню сухожиль, які направляють рухи пальців, а запалення тканин, що оточують сухожилля, викликає больові відчуття. Далі запальний процес розповсюджується і на м’язи, що відповідають за рухи передпліч і пальців. Запалені тканини здавлюють нервовізакінчення, що знаходяться біля них. Пізніше ці зміни погіршують координацію рухів і знижують силу рук.
Дослідження, проведене в Австралії, показало, що для людей, які друкують на ПК більше 5 годин на день, ризик розвитку ППН у 12 разів вищий, ніж для тих, хто займається цим менше часу. Трирічне дослідження, проведене австралійським Національним інститутом техніки безпеки та охорони здоров’я серед працівників, які мають справу з ПК, показало, що ППН виникають як через хронічну фізичну втому, так і високий рівень психічного напруження при роботі з ПК.
Для боротьби із захворюваннями рук, пов’язаних із роботою на клавіатурі ПК, дизайнери намагаються розробити принципово нові конятрукції клавіатур і нові, більш зручні умови для роботи.
Принтер ПК
Принтери теж вносять свою частку негативного впливу на здоров’я людини: у матричних – це шум, у струйних – забруднення повітря “чорнилом”, а лазерні при роботі виділяють озон. На думку спеціалістів, надлишковий озон допомагає розвитку алергії і прямо пов’язаний із появою синдрому недомагання.
У звичайних лазерних принтерів, як і ксероксів, основним елементом конструкції є електростатичний барабан, на який повинен подаватися електричний заряд напругою у 7 кВ, що перетворює деякі молекули кисню в навколишньому повітрі в молекули озону.
Медики рекомендують не піддавати персонал протягом 8-годинного робочого дня дії озону, концентрація якого в повітрі перевищує 0,1 частини на мільйон. Такий вміст озону викликає відчуття запалення в очах і верхніх дихальних шляхах, а більш високий вміст може викликати нудоту, головний біль, кашель, а дія протягом півгодини концентрації озону порядку 50 частин на мільйон одиниць може призвести до смерті.
Рівень вмісту озону у принтерів чи ксероксів із забрудненим фільтром (а вони забруднюються регулярно) може досягати 0,5 частини на мільйон. Тому лазерні принтери рекомендується встановлювати ближче до вікна.
Вимоги:
1.Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м2, а об'єм - не менше ніж 20,0 м3.
2.Коефіцієнт природньої освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.
3.Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк.
4.Іонізуючі випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинні перевищувати 7,74 х 10 в ст.-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год.
5.При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись відстаней: між бічни-ми поверхнями ВДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого - 2,5 м.
6.Екран ВДТ має розташовуватися на відстані 600...700 мм від очей користувача.
7.Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого.
8।Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого.
За матеріалами сайту poizd.uz.ua
